|
|
Здригнулася душа,
чогось їй не „сидиться”
Їй забажалося,
бодай комусь сказати,
Чому, навіщо та
коли не спиться,
Яке то щасття
- поміж хмар блукати.
В мрійливім серці
знайдеться краплина
Живих та незрадливих почутів
А що таке життя?
То лиш хвилина
В віках таких
самих життів!
О. Вишневська
|
