Не ради багатства
й химерної слави,
І зовсім не в
докір тобі.
Не з самолюбства,
й не для забави,
Й не щоб
виділятись в юрбі.
Мене ти навчила –
край мій любити
Та чесною бути
завжди
Тож просто
дозволь мою справу робити
Й додому в суботу
не жди
Я знаю сумуєшь,
знаю чекаєш
Ти тільки мене
зрозумій
Коли свою справу
ніжно плекаєш
Навколо додасться
надій
Я хочу, щоб люди
тішили душу
Всим тим, що для
них я роблю
Ти знаєшь не хочу, а мушу
Бо я Україну -
люблю!
О. Вишневська